1. Великий тлумачний словник сучасної мови

реготати

регота́ти

-очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок.

1》 Гучно, нестримно сміятися.

|| з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь.

|| перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин).

|| перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо).

2》 зах. Іржати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготати — регота́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. реготати — Реготатися, гигикати, лягати <�помирати> зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати. Словник синонімів Караванського
  3. реготати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
  4. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. реготати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. реготати — Регота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть з кого, з чого і чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах