реготати

РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

Гучно, нестримно сміятися.

[Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (М. Кропивницький);

Чіпка аж за живіт береться та регоче (Панас Мирний);

Знесилена остаточно тим сміхом, впала [Катя] на траву й реготала (В. Козаченко);

// з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь.

А в кухні тим часом стояв несамовитий регіт. Реготали з паламаря (Панас Мирний);

// перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин).

Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка);

Крик той сойка повторила: – А знайти мене вам зась! – І, регочучи, знялась, Лиш майнули сині крила... (Д. Білоус);

// перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо).

Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чути дзвонів, червоних дзвонів, що мчать навздогін, б'ють у саме серце, скачуть і регочуть, як божевільні (М. Коцюбинський);

– Пу-гу... пу-гу... ж-ж-ж... кряк!.. – регоче крига під гострими підковами... (І. Микитенко).

◇ (1) Регота́ти на пу́па – те саме, що Смія́тися / засмія́тися на ку́тні (див. смія́тися).

– Таке мені слово сказала [Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав би ти на пупа (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготати — регота́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. реготати — Реготатися, гигикати, лягати <�помирати> зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати. Словник синонімів Караванського
  3. реготати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
  4. реготати — -очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реготати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. реготати — Регота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть з кого, з чого і чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реготати — РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах