Орфографічний словник української мови

регулювальник

регулюва́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. регулювальник — -а, ч. 1》 Той, хто регулює дорожній рух (рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць; на залізничному переїзді, паромній переправі тощо). 2》 Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. регулювальник — РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (І. Багмут); Ось продуктовий кіоск. Ось газетний...  Словник української мови у 20 томах
  3. регулювальник — РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Багмут, Записки.., 1961, 60); Ось продуктовий кіоск.  Словник української мови в 11 томах