регулювальник

РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць.

На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Багмут, Записки.., 1961, 60);

Ось продуктовий кіоск. Ось газетний… Скляна будка регулювальника вуличним рухом… (Мур., Свіже повітря.., 1962, 133).

2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.

Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (Хлібороб Укр., 7, 1966, 25).

Значення в інших словниках

1. регулювальник — регулюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. регулювальник — -а, ч. 1》 Той, хто регулює дорожній рух (рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць; на залізничному переїзді, паромній переправі тощо). 2》 Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регулювальник — РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (І. Багмут); Ось продуктовий кіоск. Ось газетний...  Словник української мови у 20 томах