регулювальник
РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць.
На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (І. Багмут);
Ось продуктовий кіоск. Ось газетний... Скляна будка регулювальника вуличним рухом... (І. Муратов).
2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.
Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)