релігійник

релігі́йник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. релігійник — РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії.  Словник української мови у 20 томах
2. релігійник — РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії. Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника (Рад. літ-во, 4, 1966, 79).  Словник української мови в 11 томах