ремізка

ремі́зка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. ремізка — -и, ж., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ремізка — РЕМІ́ЗКА, и, ж., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи. Він різав, а дружина ткала. Два верстати були завжди заправлені, а ремізки поскрипували інколи й за північ (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ремізка — РЕМІ́ЗКА, и, жін., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи. Він різав, а дружина ткала. Два верстати були завжди заправлені, а ремізки поскрипували інколи й за північ (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 45).  Словник української мови в 11 томах