Орфографічний словник української мови

рибачиха

риба́чи́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рибачиха — -и, ж., розм. Дружина рибака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рибачиха — РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака. – Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха – це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, – міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  3. рибачиха — РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака. — Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха — це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, — міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Досв., Вибр., 1959, 409).  Словник української мови в 11 томах
  4. рибачиха — Рибачиха, -хи ж. Жена рыбака.  Словник української мови Грінченка