рибачиха
РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм.
Дружина рибака.
– Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха – це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, – міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)