рибачиха
РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака.
— Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха — це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, — міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Досв., Вибр., 1959, 409).
Словник української мови (СУМ-11)