Орфографічний словник української мови

риболовець

риболо́вець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. риболовець — -вця, ч., розм. Те саме, що риболов 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. риболовець — див. рибак  Словник чужослів Павло Штепа
  3. риболовець — РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що риболо́в 1. – А якого щупака риболовці підсакою витягли! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. риболовець — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. риболовець — РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що риболо́в 1. — А якого щупака риболовці підсакою витягли! (Стельмах, І, 1962, 303).  Словник української мови в 11 томах