Значення в інших словниках
-
рийка —
-и, ж. 1》 Жук, що живиться перев. гноєм. 2》 діал. П'ятачок у свині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рийка —
РИ́ЙКА, и, ж. 1. Жук, що живиться перев. гноєм. 2. діал. П'ятачок у свині. Вони [свині] не хотіли [їсти]. Жмурили сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
рийка —
ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному напрямку (В.
Словник синонімів української мови
-
рийка —
РИ́ЙКА, и, ж. 1. Жук, що живиться перев. гноєм. 2. діал. П’ятачок у свині. Вони [свині] не хотіли [їсти]. Жмурили сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки (Коцюб., І, 1955, 51).
Словник української мови в 11 томах
-
рийка —
Рийка, -ки ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка