Орфографічний словник української мови

риночка

ри́ночка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири ри́ночки

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. риночка — -и, ж. Зменш. до ринка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. риночка — РИ́НОЧКА, и, ж., розм. Зменш. до ри́нка. – Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (А. Головко); Хлоп'я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. риночка — РИ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ри́нка. — Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (Головко, II, 1957, 87); Хлоп’я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (Стельмах, II, 1962, 124).  Словник української мови в 11 томах
  4. риночка — Ри́ночка, -ки ж. ум. отъ ринка.  Словник української мови Грінченка