риночка
РИ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ри́нка.
— Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (Головко, II, 1957, 87);
Хлоп’я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (Стельмах, II, 1962, 124).
Словник української мови (СУМ-11)