риночка
РИ́НОЧКА, и, ж., розм.
Зменш. до ри́нка.
– Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (А. Головко);
Хлоп'я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)