Орфографічний словник української мови

рихлий

ри́хлий

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рихлий — Пухкий, пухкенький  Словник чужослів Павло Штепа
  2. рихлий — РИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. 1. Крихкий або розсипчастий. Пливла по Волзі рихла, жовта крига (М. Бажан); Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази траншей, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають, ростуть (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. рихлий — РИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. 1. Крихкий або розсипчастий. Пливла по Волзі рихла, жовта крига (Бажан, І, 1946, 154); Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази траншей, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають...  Словник української мови в 11 томах