Орфографічний словник української мови

рицин

рици́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рицин — -у, ч. Білок-альбумін – складник рицинового насіння; високомолекулярний токсин; надзвичайно отруйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови