рицин

рици́н

-у, ч.

Білок-альбумін – складник рицинового насіння; високомолекулярний токсин; надзвичайно отруйний.

Значення в інших словниках

1. рицин — рици́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови