Великий тлумачний словник сучасної мови

рицина

рици́на

-и, ж.

1》 Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію.

2》 рідко. Те саме, що Рицинова олія (див. рициновий).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рицина — рици́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки. Має красиве складне багатолопатеве велике листя на довгих черешках та поверх них рожеві й червоні китиці квіток, а пізніше плодів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. рицина — рици́на касторка (ст)||рицинова олія  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. рицина — Багаторічна деревоподібна рослина родини молочайних, олійна культура, походить із тропічної Африки; квіти різностатеві; широко вирощують в тропічних і субтропічних країнах; із насіння, що містить 35-58% жирів, отримують рицинову (касторову) олію, яку застосовують у медицині і техніці.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. рицина — Рици́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рицина — РИЦИ́НА, и, ж. 1. Олійна рослина родини молочайних, з насіння якої одержують касторову олію. Рицина. Орнаментальна рослина до 1,5 м заввишки.  Словник української мови в 11 томах