Значення в інших словниках
-
розбагатіти —
-ію, -ієш, док. Стати багатим. || на що, розм. Придбати, одержати що-небудь. || на чому. Дістати щось як основу для створення багатства, достатку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбагатіти —
Збагачуватися, збагатіти, позбагачуватися, обагачуватися, обагатіти, пообагачуватися, побагачуватися, побагатіти, див. розживатися, наживати
Словник чужослів Павло Штепа
-
розбагатіти —
РОЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати багатим. – А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану! (Т. Шевченко); Оврам Роздобудько колись розбагатів, знайшовши десь коло Черкас прадавній золотий скарб (О.
Словник української мови у 20 томах
-
розбагатіти —
ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ (БАГА́ТШАТИ), ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). — В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг — збагачуватись!.. (М.
Словник синонімів української мови
-
розбагатіти —
Розбагаті́ти, -ті́ю, -ті́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розбагатіти —
РОЗБАГАТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати багатим. — А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану! (Шевч., І.
Словник української мови в 11 томах
-
розбагатіти —
Розбагатіти, -тію, -єш гл. Розбагатѣть. Так розбагатіла! поли деру та спину латаю. Ном. № 1545.
Словник української мови Грінченка