Значення в інших словниках
-
розбухлий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розбухнути. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбухлий —
РОЗБУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розбу́хнути. Дністер навально мчав свої води, розбухлі від карпатських дощів (З. Тулуб); Безпорадний, лежав [Духнович] край дороги з своєю відкритою, гидко розбухлою ногою і не вірив уже співчуттю товаришів...
Словник української мови у 20 томах
-
розбухлий —
НАБРЯ́КЛИЙ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшений в об'ємі від припливу крові, молока тощо), НАБУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розбухлий —
РОЗБУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розбу́хнути. Дністер навально мчав свої води, розбухлі від карпатських дощів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504); Безпорадний, лежав [Духнович] край дороги з своєю відкритою...
Словник української мови в 11 томах