Значення в інших словниках
-
розвінчання —
-я, с. Дія за знач. розвінчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розвінчання —
РОЗВІНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розвінча́ти. Поема “Демон” не апофеоз “демонізму”, а розвінчання його (М. Рильський); Д. І. Менделєєв організував комісію для розвінчання модного в той час спіритизму (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
розвінчання —
ВИКРИТТЯ́ (виявлення й засудження чогось негативного в кому-, чому-небудь), РОЗВІНЧА́ННЯ. Центральний конфлікт цієї комедії пов'язаний з викриттям міщанства (з журналу); Однією з важливих тем сатири була й залишається тема розвінчання бюрократизму в найрізноманітніших його виявах (з газети).
Словник синонімів української мови
-
розвінчання —
РОЗВІНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розвінча́ти. Поема «Демон» не апофеоз «демонізму», а розвінчання його (Рильський, III, 1956, 207); Типове для Лесі Українки, Коцюбинського — це не тільки викриття й розвінчання буржуазних ідей і їх носіїв...
Словник української мови в 11 томах