розвінчати

розвінча́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. розвінчати — див. розвінчувати  Словник синонімів Вусика
2. розвінчати — див. розвінчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розвінчати — ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
5. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати.  Словник української мови в 11 томах
6. розвінчати — Розвінчати см. розвінчувати.  Словник української мови Грінченка