Словник української мови в 11 томах

розвінчати

РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розвінчати — розвінча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розвінчати — див. розвінчувати  Словник синонімів Вусика
  3. розвінчати — див. розвінчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. розвінчати — ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. розвінчати — Розвінчати см. розвінчувати.  Словник української мови Грінченка