1. Орфографічний словник української мови

розвінчати

розвінча́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвінчати — див. розвінчувати Словник синонімів Вусика
  2. розвінчати — див. розвінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розвінчати — ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розвінчати — Розвінчати см. розвінчувати. Словник української мови Грінченка