розвінчати

ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.: ви́крити, розкри́ти, розвінча́ти, ви́явити, демаскува́ти, пійма́ти кого, на чому, розм Давид пише листа в газету, в якому викриває злочинні дії Матюхи і його компанії (з посібника); — Людську кров покрили... Та ні! навіщо ж Василь Порох живий?.. він вас розкриє ...(Панас Мирний); О. Корнійчук.. досить часто розвінчує тих, хто спричиняється до.. зла (з журналу); Хай (ударники) діляться досвідом з молоддю. Хай виявляють нехлюйство (О. Донченко); — Піймали на злодійстві, так було дома й дати прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко).