1. Словник української мови Грінченка

розвінчати

Розвінчати

см. розвінчувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвінчати — розвінча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвінчати — див. розвінчувати Словник синонімів Вусика
  3. розвінчати — див. розвінчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  5. розвінчати — ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розвінчати — РОЗВІНЧА́ТИ див. розві́нчувати. Словник української мови в 11 томах