розв'ючення

розв'ю́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. розв'ючення — -я, с. Дія за знач. розв'ючити, розв'ючувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розв'ючення — РОЗВ'Ю́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розв'ю́чувати, розв'ю́чити і розв'ю́чуватися, розв'ю́читися (див. розв'ю́чуватися 1). Розв'ючення пройшло організовано і швидко.  Словник української мови у 20 томах