розговіння

розгові́ння

іменник середнього роду

церк.

Значення в інших словниках

1. розговіння — Дія за знач. розговлятися  Словник церковно-обрядової термінології
2. розговіння — -я, с., церк. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розговіння — РОЗГОВІ́ННЯ, я, с. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. розговіння — РОЗГОВІ́ННЯ, я, с., церк. Скоромна їжа, яку вживають під час розговин. На столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Янов., І, 1954, 260).  Словник української мови в 11 томах