Орфографічний словник української мови

розгромлений

розгро́млений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розгромлений — див. переможений  Словник синонімів Вусика
  2. розгромлений — [розгромлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. розгромлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгромити. || розгромлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який зазнав поразки, розгрому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгромлений — РОЗГРО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгроми́ти. Містечко розгромлене, перетворене в пустку (О. Гончар); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); // розгро́млено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  5. розгромлений — РОЗГРО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгроми́ти. Містечко розгромлене, перетворене в пустку (Гончар, III, 1959, 65); «Правда» розгорнула широку нелегальну організаційну роботу.  Словник української мови в 11 томах