розгромлений
розгро́млений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгромити.
|| розгромлено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який зазнав поразки, розгрому.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозгро́млений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгромити.
|| розгромлено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який зазнав поразки, розгрому.
Великий тлумачний словник сучасної української мови