розгудити

розгу́дити

дієслово доконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. розгудити — -джу, -диш, док., розгуджувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм., заст. Знеславивши кого-небудь, розлучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розгудити — РОЗГУ́ДИТИ див. розгу́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. розгудити — РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., заст. Знеславивши кого-небудь, розлучити.  Словник української мови в 11 томах
4. розгудити — Розгуджувати, -джую, -єш сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.  Словник української мови Грінченка