Орфографічний словник української мови

розгудітися

розгуді́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розгудітися — і розгустися, -гудуся, -гудешся, док., розм. Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи. || Почати монотонно дзижчати (про комах).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгудітися — РОЗГУДІ́ТИСЯ, РОЗГУСТИ́СЯ, гуду́ся, гуде́шся, док., розм. Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи. Розгулись заводи, розшумілись води, в'яне моє серце, в'яне з насолоди (В. Сосюра); // Почати монотонно дзижчати (про комах). Розгулися комарі.  Словник української мови у 20 томах
  3. розгудітися — РОЗГУДІ́ТИСЯ і РОЗГУСТИ́СЯ, гуду́ся, гуде́шся, док., розм. Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи. Розгулись заводи, розшумілись води, в’яне моє серце, в’яне з насолоди (Сос., Близька далина, 1960, 221); // Почати монотонно дзижчати (про комах).  Словник української мови в 11 томах