розгудітися

РОЗГУДІ́ТИСЯ, РОЗГУСТИ́СЯ, гуду́ся, гуде́шся, док., розм.

Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи.

Розгулись заводи, розшумілись води, в'яне моє серце, в'яне з насолоди (В. Сосюра);

// Почати монотонно дзижчати (про комах).

Розгулися комарі.

Значення в інших словниках

1. розгудітися — розгуді́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розгудітися — і розгустися, -гудуся, -гудешся, док., розм. Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи. || Почати монотонно дзижчати (про комах).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розгудітися — РОЗГУДІ́ТИСЯ і РОЗГУСТИ́СЯ, гуду́ся, гуде́шся, док., розм. Почати часто і сильно гудіти, густи, не перестаючи. Розгулись заводи, розшумілись води, в’яне моє серце, в’яне з насолоди (Сос., Близька далина, 1960, 221); // Почати монотонно дзижчати (про комах).  Словник української мови в 11 томах