Орфографічний словник української мови

розгуджувати

розгу́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розгуджувати — див. розгудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгуджувати — РОЗГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, кого, док., розм., заст. Знеславлюючи кого-небудь, розлучати. Розгудили наречену; // що. Характеризувати що-небудь як неякісне, негарне і т. ін. Кого Бог судить, чоловік не розгудить (Номис).  Словник української мови у 20 томах