розгуджувати

розгу́джувати

див. розгудити.

Значення в інших словниках

1. розгуджувати — розгу́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгуджувати — РОЗГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, кого, док., розм., заст. Знеславлюючи кого-небудь, розлучати. Розгудили наречену; // що. Характеризувати що-небудь як неякісне, негарне і т. ін. Кого Бог судить, чоловік не розгудить (Номис).  Словник української мови у 20 томах