розгуджений

розгу́джений

-а, -е, розм., заст.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розгудити.

Значення в інших словниках

1. розгуджений — розгу́джений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розгу́дити. Суджене – не розгуджене (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розгу́дити. Суджене — не розгуджене (Номис, 1864, № 8950).  Словник української мови в 11 томах