Орфографічний словник української мови

роздертий

розде́ртий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роздертий — див. драний  Словник синонімів Вусика
  2. роздертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздерти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздертий — РОЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розде́рти. Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (М. Коцюбинський); Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (О. Гончар); Русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями [міжусобицями] (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. роздертий — РОЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розде́рти. Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (Коцюб., II, 1955, 258); Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (Гончар, II, 1959, 433)...  Словник української мови в 11 томах