Орфографічний словник української мови

роззявлений

роззя́влений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роззявлений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззявити. 2》 у знач. прикм. Відкритий, розтулений, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). || Відкритий, відчинений (зазвичай широко – про ворота, двері і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роззявлений — РОЗЗЯ́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до роззя́вити. Микита Уласович як позіхав та побачив сеє диво [відьму], та так йому рот роззявлений і зоставсь (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. роззявлений — РОЗЗЯ́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззя́вити. Микита Уласович як позіхав та побачив сеє диво [відьму], та так йому рот роззявлений і зоставсь (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах