розквартирувати

розквартирува́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. розквартирувати — див. розквартировувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. розквартирувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови
4. розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати.  Словник української мови в 11 томах