розквартирувати
розквартирува́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквартирувати — див. розквартировувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати. Словник української мови у 20 томах
- розквартирувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
- розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати. Словник української мови в 11 томах