1. Словник української мови у 20 томах

розквартирувати

РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквартирувати — розквартирува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквартирувати — див. розквартировувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розквартирувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  4. розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати. Словник української мови в 11 томах