розквартирувати
розквартирува́ти
див. розквартировувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквартирувати — розквартирува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати. Словник української мови у 20 томах
- розквартирувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
- розквартирувати — РОЗКВАРТИРУВА́ТИ див. розквартиро́вувати. Словник української мови в 11 томах