розквартирування

розквартирува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. розквартирування — -я, с. Дія за знач. розквартирувати і розквартируватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розквартирування — РОЗКВАРТИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розквартирува́ти і розквартирува́тися. Зупинились край села, недалеко від Дінця. Сопілка наказав зібратися після розквартирування біля обозу (О.  Словник української мови у 20 томах
3. розквартирування — РОЗКВАРТИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розквартирува́ти і розквартирува́тися. Зупинились край села, недалеко від Дінця. Сопілка наказав зібратися після розквартирування біля обозу (Підс.  Словник української мови в 11 томах