Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. розквартирування — розквартирува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розквартирування — РОЗКВАРТИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розквартирува́ти і розквартирува́тися. Зупинились край села, недалеко від Дінця. Сопілка наказав зібратися після розквартирування біля обозу (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розквартирування — РОЗКВАРТИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розквартирува́ти і розквартирува́тися. Зупинились край села, недалеко від Дінця. Сопілка наказав зібратися після розквартирування біля обозу (Підс.  Словник української мови в 11 томах