розквашений — Орфографічний словник української мови

розквашений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розквасити. || розквашено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який розквасився, став багнистим, грузьким (про землю, дорогу, шлях і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
розквашений — РОЗКВА́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розква́сити. Розквашена дощами земля; // у знач. прикм. Десь узявся осміх на його [о. Єремії] розквашених устах. Карі очки аж бігали, аж блищали (І. Нечуй-Левицький); Хлопчаки гралися у війну, рубалися .. шаблями .. Словник української мови у 20 томах
розквашений — РОЗКВА́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розква́сити; // У знач. прикм. Хлопчаки гралися у війну, рубалися.. шаблями.. Прилітали гінці з розквашеними губами і носами, у подертих сорочках, у штанях без помочів і гудзиків (Тют., Вир, 1964, 471). Словник української мови в 11 томах