Орфографічний словник української мови

розкидистий

розки́дистий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкидистий — -а, -е. 1》 Який має широко розгалужене гілля, пагони. || Який широко розходиться у різні боки, розгалужується. Розкидисте гілля. 2》 Широкий, просторий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкидистий — РОЗКИ́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має широко розгалужене гілля, пагони. При сильному калійному голодуванні молоде листя набирає бронзового відтінку. Кущі такої картоплі розкидисті, а бадилля передчасно засихає (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкидистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови
  4. розкидистий — РОЗКИ́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має широко розгалужене гілля, пагони. При сильному калійному голодуванні молоде листя набирає бронзового відтінку. Кущі такої картоплі розкидисті, а бадилля передчасно засихає (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах