Значення в інших словниках
-
розкидливий —
-а, -е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, нездатний зосередитися на чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкидливий —
РОЗКИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, не здатний зосередитися на чому-небудь. Те розкидливе і нерозсудливе життя Тараса, що докоряє йому Сошенко, було ніщо більше, як потреба, і потреба натуральна молодого віку (О. Кониський).
Словник української мови у 20 томах
-
розкидливий —
РОЗКИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, не здатний зосередитися на чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах