Орфографічний словник української мови

розкинутий

розки́нутий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкинутий — рідко розкинений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкинути. || розкинуто, рідко розкинено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкинутий — РОЗКИ́НУТИЙ, рідко РОЗКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розки́нути. Руки його були широко розкинуті, ніби він збирався вітати Ясеня палкими обіймами (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкинутий — РОЗКИ́НУТИЙ, рідко РОЗКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розки́нути. Руки його були широко розкинуті, ніби він збирався вітати Ясеня палкими обіймами (Ю.  Словник української мови в 11 томах