розкинутий

розки́нутий

рідко розкинений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкинути.

|| розкинуто, рідко розкинено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розкинутий — розки́нутий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкинутий — РОЗКИ́НУТИЙ, рідко РОЗКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розки́нути. Руки його були широко розкинуті, ніби він збирався вітати Ясеня палкими обіймами (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. розкинутий — РОЗКИ́НУТИЙ, рідко РОЗКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розки́нути. Руки його були широко розкинуті, ніби він збирався вітати Ясеня палкими обіймами (Ю.  Словник української мови в 11 томах